- лицемір
- -а, ч.Лицемірна людина.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
лицемір
Смотреть что такое "лицемір" в других словарях:
лицемір — (лицемірна, нещира людина), дворушник, облудник, крутій, фарисей, облуда, лицедій; кривоприсяжник (той, хто фальшиво присягав); єзуїт (про особливо підступну, підлу, лицемірну людину); актор, артист, комедіа[я]нт (той, хто вміє вдавати з себе не… … Словник синонімів української мови
лицемір — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
лицемірити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
лицемірка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
лицемірний — прикметник … Орфографічний словник української мови
лицемірність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
лицемірно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
лицемірство — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
лицемірний — а, е. Який лицемірить, здатний лицемірити. || Сповнений лицемірства; нещирий … Український тлумачний словник
лицемірити — рю, риш, недок. Діяти лицемірно, виявляти лицемірство … Український тлумачний словник
